Татко, любий наш, прости,
Що не зуміли зберегти тебе.
Тепер на Бога уповаєм,
Хай Він тебе оберігає.
Татко, любий наш, прости,
Що не зуміли зберегти тебе.
Тепер на Бога уповаєм,
Хай Він тебе оберігає.
Пройдуть роки, та ми не забудем
Материнської ласки і тепла,
І повік, мамо, в пам’яті буде
Те почуття, що ти нам дала.
Лише в Бозі душа
Моя має спочинок,
У ньому моє спасіння.
Бог наше пристановище
Пішов від нас ти дуже рано,
Ніхто не зміг тебе спасти.
На серці в нас глибока рана,
Поки живі ми — з нами ти.